Статистика

«СТАТИСТИКА ЗНАЄ ВСЕ» − стверджували І. Ільф і Є. Петров у своєму знаменитому романі «Дванадцять стільців».

Відомо, що вже в давніх державах вели підрахунки населення, здатного платити податки. З розвитком науки і ускладненням життя суспільства були необхідні наукові методи обчислення і аналізу  найрізноманітніших свідчень. Так в ХІХ ст.  з'явилась біологічна статистика, яка в роботах англійського автора була названа біометрикою.

В наші дні  статистична теорія обробки помилок застосовують при найбільш точних вимірюваннях. Найбільш простий приклад — зростання точності означення будь-якої величини за допомогою декількох повторних вимірювань.

Ми дослідили відвідуваність учнями нашої гімназії гуртків
У опитувані участь прийняло 419 учнів із них: 115 учні 5-7 класів, 143 учні 8-9 класів та 161 учні 10-11 класів.

Отже результатом дослідження є визначення відвідування гуртків:

Шахи - 10,3%.

Музика - 14,6%.

Теніс - 13,4%

Спорт - 21,2%.

Танці - 26,6%.

Не відвідують гуртки - 13,9%

.Найменш відвідуваним є гурток з "Шах" та лідером серед гуртків є "Танці".
Математичну статистику як один з розділів прикладної математики започаткував швейцарський математик Якоб Бернулі (1654-1705).

Значних результатів у цій царині досяг також відомий український математик В.Я. Буняковський (1804-1889). Він народився в містечку Бар на Вінниччині. Після навчання у Парижі працював професором у Петербурзі. Він — автор понад 100 наукових праць, написаних в основному французькою мовою.

Був почесним членом усіх університетів Російської імперії, віце-президентом Академії наук, головним експертом уряду з питань статистики і страхування.

Також вагомий вклад у розвитку статистики здійснив український математик М.П. Кравчук (1892-1942).

Він очолював комісію математичної статистики, обіймав посаду Вченого секретаря Президії академії. Він — один із засновників Інституту математики (1934 р.), там був завідувачем відділу математичної статистики.